Доступність та міська мобільність

Безбар’єрність

Загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

Доступність

Забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.

Інклюзія

Процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії — залучення всіх людей у всі сфери життя.

Фізична безбар’єрність

Усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

Суспільна та громадянська безбар’єрність

Забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.

Економічна безбар’єрність

Усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

Освітня безбар’єрність

Створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

Цифрова безбар’єрність

Усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.

Інформаційна безбар’єрність

Люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

Безбар’єрність в Україні — нормативна база та документи

Указ Президента України «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні»
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання»
Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю
Розпорядження Кабінету Міністрів «Про затвердження складу міжвідомчої робочої групи з питань розроблення проекту Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні»
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009—2015 роки «Безбар’єрна Україна»
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування»
Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року

Безбар’єрність в Україні —актуальні ресурси

Безбар'єрне середовище в музеях Києва

Національний музей Голодомору-геноциду.

Вебсайт музею адаптований для людей з інвалідністю, на ньому розміщена аудіоекскурсія для людей з порушеннями зору та відеоекскурсія жестовою мовою.

Музей «Становлення української нації»

Внутрішні сходи тут яскраво промарковані та продубльовані ліфтом для зручності людей з інвалідністю та батьків із маленькими дітьми. Експозиційний простір також пристосований для інвалідних та дитячих візків. Відвідувачам пропонують аудіогід.

Національний музей Тараса Шевченка

Відвідувачам пропонують аудіогіди, а також спеціальні екскурсії для людей з порушеннями зору та дітей із розладами аутичного спектру

Музей історії міста Києва

Ця музейна будівля зведена з нуля у 2012 році. Тут є пандуси, просторі ліфти, пристосовані для колісних візків гардеробної, рівна підлога без перепадів. Для людей з порушеннями зору розроблено спеціалізоване музейне заняття "Як жилося в Київській Русі" та пішохідна екскурсія "Київ на дотик", під час яких відвідувачі можуть почути розповідь екскурсовода та потримати в руках речі, якими користувалися кияни тисячу років тому, та відчути на дотик знакові для Києва споруди.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвара Ханенків

Для незрячих та слабкозорих людей і всіх відвідувачів, є можливість на дотик ознайомитися з мистецтвом - розробили і втілили в життя: 3 тактильні копії з кераміки, 2 пластикові альбоми (по 17 тактильних копій предметів із колекції музею), 2 спеціальні тактильні мапи, які допомагають зорієнтуватися у просторі.

НКММК «Мистецький арсенал».

Перший поверх Арсеналу повністю пристосований для пересування людей з порушеннями опорно-рухового апарату на кріслах колісних та батьків з дітьми у візочках. Безкоштовний прокат візочків та ходунків для маломобільних груп людей.

Безбар'єрне середовище в театрах Києва

Київський національний академічний театр оперети

Національна оперета України стала першим закладом у Києві, що реалізував вистави для незрячих людей з аудіодискрипцією. Для осіб з інвалідністю й інших маломобільних груп населення в театрі розміщені дві туалетні кабіни, кнопки виклику адміністративного персоналу на центральному вході до театру й у туалетних кабінах, а також передбачені місця для крісел колісних у глядацькій залі. Також у театрі є мобільний гусеничний підйомник для крісел колісних.

Київський національний академічний Молодий театр

Молодий театр має стійкий досвід роботи з людьми, що належать до маломобільних груп населення. Театр оснащений кнопкою для виклику персоналу, має компетентних співробітників, здатних надати професійний супровід, а також завжди знаходиться на зв'язку і готовий допомогти вам подивитися бажану виставу.

Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки

Наразі в театрі є безперешкодний доступ до будівлі, основного сценічного майданчика (партер) і додаткового сценічного майданчика «Нова сцена». Є спеціалізовані місця для людей із порушеннями опорно-рухового апарата в чоловічій і жіночій глядацьких вбиральнях, а також можливість, щоб адміністратор театру зустрів і супроводив людей з інвалідністю й маломобільних груп населення.

Київський академічний театр на Печерську

Театр неодноразово здійснював покази вистав із тифлокоментуванням (аудіодискрипцією). Також був показ вистави з перекладом жестовою мовою. Також співробітниці, які безпосередньо контактують із глядачем, пройшли курс з української жестової мови, який організували департамент культури КМДА й УТОГом.

Київський академічний театр драми й комедії на лівому березі

В театрі є два паркомісця для людей з інвалідністю, розташовані на автостоянці й позначені відповідною розміткою, пандуси й поручні на центральному вході до театру, поручні, якими обладнано сходи до центрального входу всередині театру, спеціалізовані місця для людей з порушеннями опорно-рухового апарата в чоловічих і жіночих глядацьких вбиральнях.

Театр на Подолі

Театр всередині облаштован з урахуванням потреб усіх відвідувачів. Зручне фойє театру не має бордюрів або підйомів, які інвалідний візок не здолав би. Зручне фойє театру не має бордюрів або підйомів, які інвалідний візок не здолав би. В театрі також є ліфт для людей на візках. Він ширший. Ним можна піднятися на верхній поверх до зали. Для глядачів з вадами зору по всьому театру розклеєні яскраві наліпки. Для перегляду вистави є спеціальний звукоряд з коментарями усього, що відбувається на сцені.

Інклюзивні проєкти Києва

Музей "Третя після опівночі»

Єдиний в Україні музей у темряві. Можливість приєднатись до екскурсій, концертів та вечерь за участю незрячих екскурсоводів та музикантів. Тут ви зможете пережити унікальний досвід, який точно змінить ваше уявлення про те, як ми сприймаємо світ. Це можливість дізнатись більше про можливості нашого організму, а також про те, як живуть незрячі люди — і задати їм будь-які питання особисто

Народний аматорський театр-студія «Паростки»

Паростки — фантастична театральна трупа для дітей та молоді з ментальними особливостями, яку створили члени ГО Спілка матерів "Сонячний промінь"

Інклюзивний театральний проєкт «Більше, ніж гра»

Більше, ніж гра – це унікальний проект, що втілює принципи інклюзії на практиці. Перформативне мистецтво сприяє соціалізації дітей з особливостями в умовах креативного, захищеного простору, де усе відбувається невимушено–у формі гри. Такий творчий підхід дозволяє знайти форми вираження за межами стандартного мислення, розкрити унікальність кожної дитини і право на індивідуальний розвиток.

14 листопада 2025 року відбулася продуктивна зустріч із керівництвом National Transport University of Ukraine.

Обговорили конкретні напрями співпраці, які мають стратегічне значення для сталого розвитку транспортної системи столиці.
Окрему увагу приділили темам розбудови безбар’єрних міських маршрутів – від оновлення інфраструктури до створення комфортних, доступних та безпечних рішень для людей з інвалідністю. Підкреслили важливість наукових підходів у плануванні таких маршрутів, а також залучення університетських експертів до практичних інженерних рішень.
Під час зустрічі також зосередились на питаннях реалізації інноваційних міських рішень, застосуванні наукових підходів у транспортному плануванні, розвитку сучасних освітніх програм та залученні студентів до практичних проєктів у межах КНІК.

20 жовтня 2025 року відбулася робоча онлайн-зустріч за участі Олександра Романяка, засновника і директора з цифрової трансформації, автоматизації та інновацій ІТ-компанії Aimtraction, а також представників Департаменту транспортної інфраструктури

Основною темою обговорення стала програма RoadUsersAI — інноваційне рішення, що базується на технологіях штучного інтелекту та машинного навчання для аналізу поведінки учасників дорожнього руху, оптимізації транспортних потоків і підвищення рівня безпеки на дорогах міста.
КНДУ “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста” проводить наукові дослідження у сфері цифрової трансформації міського управління, зокрема вивчає потенціал аналітичних систем і штучного інтелекту для підвищення ефективності транспортних процесів, прогнозування та планування міської мобільності.
Спільна робота наукових інституцій, бізнесу та міської влади створює передумови для системної модернізації транспортної інфраструктури Києва на основі даних та технологій нового покоління.

На виконання протоколу засідання міського комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури від 10.04.2025 №2 комунальною науково-дослідною установою «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста» здійснюється опрацювання інформації, отриманої від районних в місті Києві державних адміністрацій, Департаменту транспортної інфраструктури, КК  «Київавтодор», КП «ЦОДР», КП «Київтранспарксервіс» щодо можливості розширення паркувального простору для осіб з інвалідністю, відповідно адресного переліку основних об’єктів соціальної інфраструктури у районах міста Києва для облаштування паркувальних місць (кишень) для транспортних засобів людей з інвалідністю.

На виконання пункту 4 протоколу № 4 засідання робочої групи в межах Платформи розвитку Києва від 09 жовтня 2025 № 102/7753 щодо продовження роботи з організації заходів з маркування паркомісць для транспортних засобів людей з інвалідністю (з нанесенням розмітки, встановленням відповідних дорожніх знаків)  КНДУ «НДІРоМ» розроблено електронну Google-таблицю для систематизації даних про об’єкти соціальної інфраструктури у районах міста Києва, які потребують облаштування паркувальних місць для людей з інвалідністю.

9 жовтня 2025 року відбулося засідання робочої групи на виконання протоколу міського комітету з питань забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури столиці

Під час зустрічі заслухали інформацію про стан виконання адресного переліку основних об’єктів соціальної інфраструктури, де передбачено облаштування паркувальних кишень для транспортних засобів людей з інвалідністю. Окремо обговорили перелік об’єктів, запланованих до включення у програму на 2026 рік.
Обговорили також проблемні питання, що виникають під час реалізації цих заходів – від складнощів із визначенням балансоутримувача території і фінансуванням до необхідності узгодження проєктних рішень між різними структурами міста.

2 жовтня 2025 року відбувся І Всесвітньому конгресі з біоетики у стінах Київського міжнародного університету

Це подія загальноукраїнського масштабу, яка об’єднала науковців, лікарів, філософів, юристів та управлінців, щоб разом обговорити майбутнє людства в точці перетину медичного прогресу, новітніх технологій та людської моралі.
Новітні технології, штучний інтелект, генетика, питання довкілля та демографії змінюють наше життя. Тож саме в епоху такого стрімкого розвитку інновацій важливо професійно діяти з урахуванням етичних, правових та соціальних норм. Тож саме біоетика стає фундаментом для формування політик, що ставлять людину, її гідність та права в центр усіх рішень.

29 липня 2025 року відбулась плідна зустріч з в.о. директора Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України Богданом Божуком

Під час зустрічі обговорили можливості міжсекторальної співпраці, спрямованої на розвиток здорового урбаністичного середовища столиці, зокрема:
– створення аналітичних систем для моніторингу стану здоров’я населення мегаполісу;
– впровадження науково обґрунтованих стандартів безпечного та здорового робочого середовища;
– ініціативи в галузі профілактичної медицини та здорового способу життя для мешканців Києва.
Впевнений, що така взаємодія науки, міських інституцій та інноваційного середовища є фундаментом для сталого розвитку столиці.

18 липня 2025 року відбулося засідання Київського міського комітету доступності

Під час засідання Київський міський комітет доступності значну увагу приділили моніторингу і оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення у 2025 році. До речі, відтепер показник доступності до закладів комунальної власності районного підпорядкування включено до щоквартального оцінювання роботи районних адміністрацій.
Безбар’єрність – це також і про безпеку. Тож на засіданні йшлося і про впорядкування використання електросамокатів та електровелосипедів у місті. Їх кількість у столиці стрімко росте, тож наразі існує потреба у розробці чітких правил для користування ними, аби забезпечити безпечне і безперешкодне пересування, зокрема, для людей з порушеннями зору тротуарами та пішохідними зонами.

На виконання листа Уповноваженої Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Лесі Петрівської № 08/248-176 від 02.05.2025 року щодо виконання завдань, визначених протоколом засідання Міського комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури від 10.04.2025 №2 стосовно можливості розширення паркувального простору для осіб з інвалідністю та організації заходів з маркування паркомісць (нанесення розмітки, встановлення дорожніх знаків) опрацьовано та узагальнено інформацію від структурних підрозділів КМДА, районних в місті Києві державних адміністрацій. Підготовлено лист № 050/31-306 від 12.06.2025 на виконання пункту 3.7. протоколу засідання № 2 щодо результатів опрацювання інформації отриманої відповідно до протокольного доручення Комітету.

1 травня 2025 року відбулося відкриття вже дев’ятого інклюзивного відділення ПриватБанк в Києві

Це не просто крок до більш доступного банківського обслуговування — це ще один вагомий крок до міста, в якому кожна людина почувається гідно, комфортно та на рівних.
Відкриті простори, тактильна навігація, адаптовані сервіси — це стандарти, які мають ставати нормою не лише в банківській сфері, а й у кожній міській ініціативі.

28 квітня 2025 року відбулася робоча зустріч з представниками Громадської організації «Інститут безпеки дорожнього руху»

Обговорили важливі аспекти, які безпосередньо впливають на якість життя киян. Йшлося, зокрема, про безпеку на дорогах, культуру пересування містом, нові технології в управлінні дорожнім рухом та потреби в системному підході до урбаністичного планування.
Комфортне місто — це безпечний простір і для пішохода, і для велосипедиста, і для водій і для пасажира громадського транспорту. А це можливо лише тоді, коли експерти, влада та громадськість працюють разом над розвитком міського середовища.
Саме тому ми з колегами з Інституту безпеки дорожнього руху вже почали напрацьовувати спільні ініціативи — від освітніх кампаній до пілотних проєктів у районах столиці.

На виконання протоколу № 2 від 10.04.2025 засідання Міського комітету доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення стосовно можливості розширення паркувального простору для осіб з інвалідністю та організації заходів з маркування паркомісць (нанесення розмітки, встановлення дорожніх знаків) опрацьовується та узагальнюється інформація від структурних підрозділів КМДА, районних в місті Києві державних адміністрацій.

10 квітня 2025 року відбулося засідання Міського комітету з питань доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури

Від команди КНДУ “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста” презентував напрацювання щодо облаштування паркувальних «кишень» у межах вулично-дорожньої мережі столиці. Особливу увагу ми приділили безпосередній близькості таких паркувальних зон до об’єктів соціальної інфраструктури в кожному районі Києва: лікарень, поліклінік, соціальних служб, центрів надання адміністративних послуг, закладів освіти, культури та інших важливих об’єктів.
Акцентували увагу на:
– необхідності системного підходу до облаштування спеціальних паркомісць для маломобільних груп населення;
– важливості врахування реальних потреб користувачів під час планування міської інфраструктури;
– посиленні контролю за дотриманням вимог до організації таких паркомісць.

26 лютого 2025 року відбулося чергове засідання робочої групи, присвячене облаштуванню паркувальних кишень біля об'єктів соціальної інфраструктури у столиці

Такі кишені мають бути зручними та доступними передовсім для людей з інвалідністю та для маломобільних груп населення. А отже, їх проектування має відповідати нормам інклюзивності та чинному законодавству.
На засіданні робоча група проаналізувала попередньо визначені локації у шести районах Києва. Найближчим часом фахівці проведуть технічні розрахунки та підготують відповідні проєктні рішення.

Опрацьовано та узагальнено відповіді структурних підрозділів КМДА, районних в місті Києві державних адміністрацій на протокол № 2 засідання робочої групи в межах Платформи розвитку Києва від 20.02.2025 щодо розгляду та обговорення пропозицій створення паркувальних кишень у межах вулично-дорожньої мережі біля важливих об’єктів соціальної інфраструктури та питання облаштування місць для висадки та посадки людей з інвалідністю та інших маломобільних груп біля об’єктів соціальної сфери.

20 лютого 2025 року спільно з Управлінням патрульної поліції, Лесею Петрівською, Дарницькою, Деснянською, Дніпровською районними в місті Києві державними адміністраціями обговорили питання облаштування паркувальних кишень у межах вулично-дорожньої мережі біля об’єктів соціальної інфраструктури в Дарницькому, Деснянському та Дніпровському районах міста Києва

Враховуючи зростання кількості автомобілів та необхідність покращення умов для комфортного пересування пішоходів і транспорту, створення безпечних та комфортних умов для водіїв та пішоходів біля шкіл, дитячих садків, поліклінік та інших об’єктів соціальної інфраструктури є одним із пріоритетів розвитку міського середовища.
Окремо звернули увагу на розробку сучасних інженерних рішень, що дозволять інтегрувати паркувальні кишені у вже існуючу вулично-дорожню мережу, не створюючи при цьому додаткових перешкод для руху транспорту.
Згідно з напрацьованим планом, буде проведено аналіз найбільш проблемних ділянок, де відсутність паркувальних кишень створює найбільші труднощі. Після цього буде розроблено детальні плани впровадження необхідних змін у визначених зонах.

11 лютого 2025 року спільно з Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, Управлінням патрульної поліції у м.Києві та КП Центром організації дорожнього руху обговорили можливості облаштування паркувальних кишень у межах вулично-дорожньої мережі поблизу об’єктів соціальної інфраструктури

Головна мета – розробити єдину концепцію організації паркувальних просторів по всьому місту, що враховуватиме баланс між потребами автомобілістів, пішоходів і громадського транспорту.
На прикладі Печерського району разом з експертами обговорили ефективні рішення для створення зручних місць для паркування біля закладів освіти, охорони здоров’я, адмінбудівель та інших важливих закладів.
Під час зустрічі були розглянуті:
Оптимальні місця для облаштування паркувальних кишень.
Вплив їх створення на безпеку руху та пішохідну доступність.
Можливості інтеграції сучасних паркувальних рішень у міський простір.
Необхідність врахування містобудівних та екологічних факторів.
За результатами наради буде сформовано загальну концепцію облаштування паркувальних кишень у Києві, яка врахує сучасні європейські практики та потреби мешканців столиці.

27 січня 2025 року відбулася робоча зустріч з Уповноваженою Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Лесею Петрівською та депутаткою Київської міської ради Олесею Зубрицькою

Обговорили шляхи розповсюдження першого інклюзивного коміксу «Серце бачить більше, ніж очі», презентація якого відбулась днями в рамках буткемпу «Спілкування без бар’єрів». Досвід проведення такого заходу показав нагальний запит у масштабуванні буткемпів на всю мережу закладів освіти, розташованих в столиці. А поширення спеціалізованого видання про потреби людей з інвалідністю однозначно сприятиме популяризації серед молоді ідей рівності та цінності кожного. 
Під час зустрічі також обговорили питання доступності міської інфраструктури, зокрема, щодо облаштування паркувальних кишень у межах вулично-дорожньої мережі біля об’єктів соціальної інфраструктури столиці. Ці зміни сприятимуть комфортному пересуванню людей з інвалідністю, маломобільних груп населення та поліпшенню якості життя в місті. Тому прийнято рішення про розгляд даного питання на наступному засіданні Київської майстерні міста.
Дана концепція має бути втілена у кожному районі міста Києва, адже безбар’єрний доступ та інклюзія є одним із пріоритетів київської міської влади у розвитку столиці.

На виконання протоколу засідання міського комітету доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури від 23.01.2025 №1, опрацьовано та узагальнено інформацію від структурних підрозділів КМДА, районних в місті Києві державних адміністрацій, щодо розгляду та обговорення пропозицій створення паркувальних кишень у межах вулично-дорожньої мережі біля важливих об’єктів соціальної інфраструктури та питання облаштування місць для висадки та посадки людей з інвалідністю та інших маломобільних груп біля об’єктів соціальної сфери.

За результатами опрацювання сформовано адресний перелік основних об’єктів соціальної інфраструктури для облаштування паркувальних місць для транспортних засобів людей з інвалідністю та інших маломобільних категорій населення.

23 січня 2025 року відбулося засідання Міського комітету доступності

Обговорювали, зокрема,  облаштування у Печерському районі столиці паркувальних кишень для осіб з інвалідністю для забезпечення доступу до міських об’єктів, а також про торгівлю у невстановлених місцях, що також створює серйозні перешкоди для маломобільних груп у доступі до інфраструктури.
Інклюзивність міського простору має стати новою нормою сучасної інфраструктури. Права людей з інвалідністю, батьків з дитячими візочками, літніх людей та інших маломобільних груп на безпечний і комфортний доступ до соціальних об’єктів, медичних закладів, адміністративних будівель та транспорту має бути обов’язково забезпечено.
КНДУ “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста” подав до Київський міський комітет доступності підготовлені ініціативи щодо формування інклюзивних туристичних маршрутів та проєктування інклюзивних маршрутів до Центрів надання адміністративних послуг. 
Логотип КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста"

 КНДУ “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”

03061, м. Київ, вул. Героїв севастополя, 37-а

(044) 202 14 01

т/ф (044) 202 14 08

info@ndirom.org

Логотип КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста"

 КНДУ “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”

03061, м. Київ, вул. Героїв севастополя, 37-а

(044) 202 14 01

т/ф (044) 202 14 08

info@ndirom.org